СУДИННИЙ ДОСТУП У 21 СТОЛІТТІ: ІННОВАЦІЇ ТА ЕВОЛЮЦІЯ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

04.03.2024

У 21 столітті відбувся значний прогрес в управлінні судинним доступом і техніках, що радикально змінило концепцію охорони здоров’я та безпеку пацієнтів. В наш час, численні інновації спонукали нас переосмислити деякі принципи судинного доступу у клінічній практиці.

2000-ні: ОСНОВИ СУЧАСНОЇ ПРАКТИКИ

Це десятиліття заклало основу сучасної практики судинного доступу. Публікація першого журналу, присвяченого виключно цій галузі, у 2000 р. ознаменувала зростання інтересу до цієї галузі.

Протягом цього десятиліття з’явилися чотири важливі документи, які стали основою клінічної практики:

  • Рекомендації CDC: Рекомендації Центрів з контролю та профілактики захворювань (CDC) містять основні рекомендації щодо запобігання інфекціям, пов’язаним із судинним доступом.
  • Консенсус GaVeCeLT щодо тромбозу, пов’язаного з катетером: цей консенсус стосувався катетер асоційованого тромбозу, як основного ускладнення судинного доступу.
  • Рекомендації IDSA: Рекомендації Товариства інфекціоністів Америки (IDSA) зосереджені на профілактиці та лікуванні інфекцій (КАІ), пов’язаних із судинним доступом.
  • Рекомендації ESPEN: Європейське товариство клінічного харчування та метаболізму (ESPEN) надало рекомендації щодо парентерального харчування, яке часто вводиться через судинний доступ.

 

2000-ні: РЕВОЛЮЦІЯ В ТЕХНІЦІ

Крім того, у цей період відбувся значний прогрес у практиці судинного доступу:

  • Пункція вени під ультразвуковим контролем: використання ультразвукового дослідження дозволило зробити венепункцію точнішою та безпечнішою.
  • Безшовна фіксація: від практики фіксації катетерів за допомогою швів відмовилися на користь менш інвазивних методів.
  • Введення PICC і серединного катетера під ультразвуковим контролем: ультразвук став важливим інструментом для периферично введених внутрішньовенних катетерів та midline катетерів.
  • Максимальні бар’єрні запобіжні заходи: захист пацієнтів і медичного персоналу було покращено завдяки використанню суворіших бар’єрів.
  • Антисептика шкіри спиртовим хлоргексидином: цей розчин став стандартом для підготовки шкіри перед введенням катетера.
  • Безголкові з’єднувачі (конектори): були розроблені пристрої, які усунули потребу в голках для введення ліків і забору крові.
  • Губчаста пов’язка, що вивільняє хлоргексидин: ці пов’язки допомагають запобігти інфекціям завдяки контрольованому вивільненню антисептиків.
  • Концепція протоколу: впровадження протоколів судинного доступу та мета уникнення ускладнень стали звичайною практикою.

Ці інновації залишаються фундаментальними в сучасній клінічній практиці та сприяють безпечнішому та ефективнішому лікуванню.

 

2010-ті: ВАЖЛИВІ РОЗШИРЕННЯ В ПРАКТИЦІ СУДИННОГО ДОСТУПУ

У другому десятилітті 21 століття відбувся значний прогрес у галузі судинного доступу:

  • Внутрішньопорожнинна ЕКГ для локалізації кінчика: ця методика стала першим варіантом вибору локалізації кінчика в центральних венозних катетерах.
  • Ультразвук для венепункції (RaCeVA): Ультразвук використовувався не лише для введення катетера, але й для ідентифікації поверхневих та глибоких вен.
  • Пристрої візуалізації вен NIR: ці пристрої були розроблені для полегшення візуалізації вен, особливо у пацієнтів з венами, які важко знайти.
  • Протектори портів: для підвищення безпеки доступу до судин.
  • Підшкірне фіксування: цей метод використовувався для стабілізації катетерів і зниження ризику ускладнень.
  • Ціаноакрилатний клей: він був прийнятий для фіксації пристроїв без необхідності швів.
  • Тунелювання: тунелювання застосовувалося не лише до довготривалих катетерів, а й до інших типів пристроїв.
  • Інновації, викликані COVID: пандемія COVID-19 породила потребу в нових рішеннях, таких як встановлення PICC у відділеннях інтенсивної терапії та використання бездротових датчиків для мінімізації контакту.
  • Нові важливі документи: з’явилися нові рекомендації та консенсуси для вирішення поточних проблем у судинному доступі.

 

2020-ті: КОНСОЛІДАЦІЯ СУЧАСНИХ ПРАКТИК

Наближаючись до середини третього десятиліття 21 століття, утвердилися сучасні практики судинного доступу. Було прийнято ефективні протоколи введення на основі ультразвукового контролю та наголошено на запобіганні випадків інфекції та ускладнення. Пристрої для доступу ретельно обираються відповідно до показань, а від застарілих практик, таких як сліпе введення та використання силіконових катетерів, поступово відмовляються.

Управління судинним доступом стало невід’ємною частиною сучасної медичної допомоги з акцентом на безпеку та ефективність для пацієнтів. Було створено протоколи для забезпечення фіксації катетера, захисту місця введення та запобігання інфекції. Протоколи лікування є важливими для забезпечення якісного догляду.

Незважаючи на ці досягнення, у клінічній практиці залишаються проблеми. Деякі медичні працівники продовжують використовувати помилкові та застарілі практики через брак знань, звичку або дезінформацію. Щоб рухатися вперед, надзвичайно важливо продовжувати проводити клінічні дослідження, заохочувати продовження навчання та сприяти прийняттю оновлених протоколів.

Таким чином, судинний доступ у 21-му столітті зазнав значного прогресу, але все ще існують прогалини між найкращими та застарілими практиками. Сучасна практика надає пріоритет доказам і безпеці пацієнтів, і медична спільнота зобов’язана сприяти прогресу в цій галузі.

В нашому блозі ми публікуємо переклад статті з сайту www.campusvygon.com Оригінал статті за посиланням: https://campusvygon.com/es/el-acceso-vascular-en-el-siglo-xxi-innovacion-y-evolucion-en-la-practica-clinica/