Тунелізація пристроїв судинного доступу (VAD) - ключовий інструмент в зниженні випадкового видалення та інфікування катетерів

19.06.2025

Тунелізація судинного катетера – це інвазивна процедура, яка дозволяє обрати відповідне місце для виходу катетера в шкірі. Тунельний катетер є варіантом для досягнення адекватного судинного доступу та зменшення випадкових видалень та інфекції протягом тривалого періоду.

Індивідуальна судинна анатомія пацієнта визначатиме техніку, яку ми повинні обрати для досягнення збереження його судинного ресурсу.

Тунелювання, разом із вибором відповідного місця для виходу катетера, є ключовим моментом для зниження ризику інфекції та/або видалення катетера та збереження якості життя пацієнта.

Важливість тунелювання: процедура, яка дозволяє обрати відповідне місце для виходу катетера на шкірі. Вона забезпечує оптимальний судинний доступ з мінімальними ускладненнями та тривалим терміном використання. Зберігає якість життя пацієнта, зменшує ризик інфекції та тромбозу, а також стабілізує катетер.

• Метод ZIM: розділення руки на три зони (жовту, зелену та червону) для оптимізації введення катетера.

• Протокол RAVESTO: швидка оцінка місця виходу катетера та варіантів тунелювання. Враховує такі фактори, як тип шкіри, якість вен та потребу в тунельному катетері.

• Типи тунелювання:

Антероградне: спрямоване до місця венепункції від зеленої до жовтої зони.

Ретроградне: спрямоване до місця виходу катетера на шкірі від жовтої до зеленої зони.

• Зниження ризику інфекції та тромбозу.
• Стабілізує катетер та зменшує випадкове видалення.
• Бажана альтернатива для пацієнтів зі складною венепункцією.
• Спрощує імплантацію судинних пристроїв для тривалої внутрішньовенної терапії. 

ТУНЕЛІЗАЦІЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ІНСТРУМЕНТ

Тунелізація судинного катетера – це інвазивна хірургічна процедура, яка дозволяє нам створити тунель або канал у підшкірній тканині для розміщення катетера. Цей тунель можна створити до або після введення судинного пристрою. За допомогою цієї процедури ми видалимо катетер через шкіру в ідеальній ділянці – зеленій зоні Dawson. Процедуру можна виконати за допомогою короткого катетера, довгої канюлі, що розщеплюється або тунельної голки.

Основною метою цього підходу є введення пристроїв для судинного доступу (VAD) під контролем ультразвуку всім пацієнтам зі складними венозним доступом та/або погіршенням стану венозного ресурсу у пацієнта. Це включає пацієнтів, чиї вени не відповідають співвідношенню катетер-вена 33% у середній частині плеча. Однак, існують також інші сценарії, в яких це також рекомендується, наприклад, у пацієнтів у збудженому стані або пацієнтів з високим ризиком випадкового зміщення катетера, або у пацієнтів з підвищеним ризиком інфекції.

Для досягнення цієї мети встановлено такі конкретні цілі:

• Катетеризація під ультразвуковим контролем: забезпечити, щоб усі пацієнти, які її потребують внутрішньовенної терапії, отримували введення VAD під ультразвуковим контролем.
• Мінімізація ризику інфекції: мінімізація ризику інфекцій, пов'язаних із пристроєм судинного доступу.
• Мінімізація ризику тромбозу: Зниження ризику тромбозу, пов'язаного з пристроєм судинного доступу.
• Стабілізація пристрою: забезпечення стабільності та фіксації пристрою судинного доступу, щоб уникнути ускладнень.
• Приховування пристрою: приховування пристрою з косметичних міркувань або для запобігання випадковому видаленню, особливо у дезорієнтованих пацієнтів.

Ці цілі спрямовані на підвищення безпеки та ефективності внутрішньовенної терапії пацієнтів зі складними потребами, забезпечити якісний догляд та мінімізацію пов'язаних з цим ризиків.

Що слід врахувати перед введенням тунельного катетера?

У 2011 році експерт з судинного доступу Роберт Доусон запропонував метод ZIM (Метод зонального введення) через високий рівень тромбозу, пов'язаного з лініями PICC у 2000-х роках. Цей метод полягає у вимірюванні руки від ліктя до пахвової лінії, відстані зазвичай 20-22 см (з діапазоном 18-24 см), та поділі її на три зони:

• Жовта зона: Це пахвова зона, проксимальна третина руки, розташована найближче до пахви.
• Зелена зона: Вона відповідає середній третині руки та вважається безпечною зоною. Верхня половина цієї зони ідеально підходить для виходу катетера зі шкіри.
• Червона зона: Це зона, найближча до згину руки, і її слід уникати як під час проколу, так і під час місця виходу катетера.

Попереднє ультразвукове обстеження є важливим для уникнення майбутніх ускладнень, таких як інфекції або тромбоз. Це обстеження допомагає вибрати ділянку, де діаметр вени є достатнім для пункції, та визначити місце виходу катетера в шкірі. Також УЗД допомагає визначити, чи необхідний підшкірний тунель, гарантуючи, що місце виходу катетера знаходиться в безпечній зоні (зелена зона Доусона).

Вибір місця виходу катетера має вирішальне значення для мінімізації ускладнень, пов'язаних з введенням катетера. Після визначення місця тунелювання застосовується протокол RAVESTO (Швидка оцінка місця виходу судин та варіантів тунелювання). Цей протокол швидко оцінює місце виходу катетера в шкірі та варіанти тунелювання для пристрою судинного доступу. Визначають різні варіанти підшкірного тунелювання та їх показання в різних клінічних ситуаціях.

Протокол RAVESTO оцінює:

• Місце виходу катетера в шкірі: враховується тип шкіри, глибина та розташування судин, а також інші фактори, такі як шрами або татуювання.
• Вена, яку потрібно катетеризувати: оцінюється якість, розмір, розташування та глибина вени, а також наявність тромбозу, обструкцій та її доступність для пункції.
• Необхідність тунелів: залежно від місця виходу катетера зі шкіри та місця введення враховуються довжина тунелю, ризик інфекції або тромбозу, естетика та необхідність приховування, особливо у пацієнтів з когнітивними порушеннями.

Обираючи місце виходу катетера, уникайте ділянок з підвищеним ризиком контамінації, тромбозу, зміщення або випадкового видалення. Також важливо враховувати тип пацієнта, особливо у дітей, новонароджених або випадках з когнітивними порушеннями, тривалість внутрішньовенної терапії, а також попередній анамнез пацієнта та його венозний ресурс.

ЯКІ ПЕРЕВАГИ ТУНЕЛІЗАЦІЇ В КЛІНІЧНІЙ ПРАКТИЦІ?

Тунелювання має важливе значення в клінічній практиці, оскільки дозволяє всім пацієнтам бути кандидатами на встановлення пристрою для судинного доступу (VAD) під контролем ультразвуку, незалежно від діаметра вен середньої частини плеча. Ця методика пропонує численні переваги, що підвищують безпеку та ефективність в/в терапії.

По-перше, підшкірний тунель діє як антимікробний бар'єр, віддаляючи місце проколу або входу в вену від місця виходу пристрою для судинного доступу в шкірі. Це знижує ризик інфекції та підвищує безпеку процедури.

Крім того, тунелювання можна вважати профілактичним заходом проти тромбозу. Тунелювання вени в області більшого діаметра знижує ризик утворення тромбу, що особливо важливо для пацієнтів з меншими венами середньої частини плеча.

Спайки, що утворюються вздовж шляху тунельованого катетера, також відіграють вирішальну роль, діючи як стабілізаційний пристрій для катетера. Це допомагає утримувати катетер на місці та зменшує ризик його зміщення або ускладнень.

Зрештою, тунелювання дозволяє обрати місце розташування точки виходу катетера на шкірі, що полегшує його приховування, якщо це необхідно. Це особливо корисно для дезорієнтованих пацієнтів або тих, для кого важливий естетичний фактор.

Підсумовуючи, тунелювання в клінічній практиці судинного доступу є важливою технікою, яка підвищує безпеку, запобігає ускладненням та пропонує естетично-косметичні переваги, сприяючи якісному догляду за пацієнтами, які потребують в/в терапії.

ЯКІ ВИДИ ТУНЕЛІЗАЦІЇ ІСНУЮТЬ?

• Пряме тунелювання голкою, або псевдотунелювання, виконується голкою, що використовується для венепункції, і завжди антероградне, спрямоване до місця венепункції, від зеленої зони до жовтої зони.
• Антероградне введення: коротка канюля або пристрій для тунелювання буде спрямований до місця венепункції, від зеленої зони до жовтої зони, де виконується венепункція.
• Ретроградне тунелювання: коротка канюля або пристрій для тунелювання буде спрямована до місця виходу катетера, від жовтої зони до зеленої зони, де виконується венепункція.

ПЕРЕВАГИ ТУНЕЛІЗАЦІЇ КАТЕТЕРА

Підшкірне тунелювання пропонує численні переваги в клінічній практиці, особливо у пацієнтів з ускладненим венозним доступом, яким потрібна довгострокова внутрішньовенна терапія. Ця техніка не тільки полегшує венозний доступ, але й зменшує випадкове видалення катетера та забезпечує оптимальний вихід катетера в безпечній зоні, відомій як зелена зона Доусона.

По-перше, тунелювання значно знижує ризик інфекції. Створюючи підшкірний тунель, місце входу катетера віддаляється від шкіри, мінімізуючи можливість потрапляння патогенних мікроорганізмів у кров.

Крім того, ця техніка знижує ризик тромбозу. Завдяки тунелізації вени в області більшого діаметра зменшується ймовірність утворення тромбу, що має вирішальне значення для безпеки пацієнтів.

Ще однією важливою перевагою є зменшення випадкового видалення катетера. Спайки, що утворюються вздовж шляху тунельованого катетера, діють як фіксатор, утримуючи катетер на місці та запобігаючи небажаному зміщенню.

Тунелювання також представлено як основна альтернатива для пацієнтів зі складною венепункцією. У цих випадках ця техніка полегшує венозний доступ, необхідний для проведення внутрішньовенної терапії, покращуючи якість догляду.

Зрештою, знання та опанування техніки тунелізації судин відкриває шлях до імплантації, наприклад, PICC- порту, судинного пристрою, який поєднує переваги катетерів центрального та периферичного доступу, пропонуючи комплексне рішення для тривалої в/в терапії.

Підсумовуючи, підшкірне тунелізація катетера є важливою технікою, яка підвищує безпеку, запобігає ускладненням та полегшує венозний доступ у пацієнтів зі складними потребами, сприяючи якісному догляду та покращенню клінічних результатів.

Оригінал статті за посиланням: https://campusvygon.com/es/reduccion-de-extracciones-accidentales-e-infecciones/