Вибір неонатального катетера: клінічна оцінка та докази

09.10.2025

Правильний вибір неонатального катетера є вирішальним клінічним рішенням через вразливість та специфічні характеристики цього типу пацієнтів. Вірний вибір пристрою сприяє значному покращенню клінічних результатів, зменшуючи ускладнення, пов’язані з судинним доступом, та підвищує комфорт пацієнта під час його перебування в стаціонарі.

У цій статті ми розглядаємо основні критерії вибору найбільш відповідного катетера, ґрунтуючись на чинних міжнародних рекомендаціях, якими ми маємо керуватися в щоденній практиці.

 

Важливість стандартизації в клінічній практиці судинного доступу

Наразі одним зі стовпів клінічної практики є стандартизація догляду, в нашому випадку застосовна до судинного доступу. У випадку з пацієнтами неонатальної групи дотримання систематики, заснованої на найактуальніших доказах, є фундаментальним для забезпечення якості догляду, безпеки пацієнта та ефективності процедури, що має бути виконана, починаючи від вибору пристрою до його видалення.

Відповідно до найновіших міжнародних рекомендацій, таких як рекомендації Спілки медсестер інфузійної терапії (Infusion Nurses Society – INS) або італійської групи судинного доступу GAVeCeLT (у педіатричному та неонатальному напрямках – GAVePed), прийняття протоколів, що стандартизують щоденну практику, призводить до зменшення варіабельності в наданні допомоги, підвищення ефективності процесу та мінімізації ризику людських помилок. Це набуває особливої актуальності серед неонатальної популяції, де межа помилки є дуже невеликою.

Різноманітні дослідження демонструють, що використання інтегрованих наборів з усім необхідним матеріалом для введення катетера значно знижує частоту невдалих випадків і полегшує роботу фахівця, дозволяючи зосередитися на критичних аспектах процедури, таких як правильна техніка введення та подальший догляд за пристроєм.

Перед вибором найбільш відповідного пристрою для нашого пацієнта ми повинні провести ультразвукову оцінку доступного венозного ресурсу та прилеглих структур, які можуть бути проблематичними для правильного введення, таких як артерії або нерви.

Цей тип систематизованих оцінок відомий як RAPeVA (у разі оцінки периферичних вен, у цьому випадку на руці), RACeVA (у разі структур, розташованих у шийно-грудному відділі) та RAFeVA (у разі структур, розташованих у нижніх кінцівках). Крім того, систематизоване використання цих протоколів довело свою ефективність для оцінки доступності та якості вен, передбачення потенційних ускладнень та оптимізації вибору найбільш відповідного судинного доступу.

Ультразвукова оцінка дозволяє заздалегідь виявити анатомічні та функціональні труднощі венозної системи немовляти, значно підвищуючи рівень успіху при першій спробі катетеризації та зменшити пов’язані ускладнення, такі як екстравазації, тромбози та флебіти, серед.

ВИЗНАЧАЛЬНІ ФАКТОРИ ПРИ ВИБОРІ КАТЕТЕРА

Спочатку, коли ми вирішуємо вибрати найбільш слушний катетер для нашого пацієнта, ми повинні поставити собі такі питання:

  1. Чи перебуваємо в межах перших 24–48 годин після народження? Чи є потреба у венозному доступі при народженні? Чи можливе введення пупкового катетера?
  2. Чи маємо справу зі стабільним новонародженим або з гострою/тяжкою ситуацією? З яким типом ситуації ми зіткнулися? Це невідкладна ситуація чи контрольована ситуація? Залежно від типу ситуації, потрібна буде більша чи менша кількість препаратів для введення, а отже, різна кількість просвітів (каналів катетера).
  3. Який доступ потрібен: периферичний чи центральний? У цьому випадку ми повинні знати, чи можемо вводити ліки та розчини через периферичні судини. Це також буде визначатися осмолярністю та pH препарату, що вводиться.
  4. Яка орієнтовна тривалість лікування, що буде проводитися? Чи буде тривалість менше ніж 7 діб, від 7 до 14 діб, чи понад 14 діб?
  5. Який стан судин у пацієнта? Клінічний та судинний стан новонародженого, включаючи передчасність, вагу, попередні стани та життєздатність вен, суттєво впливає на тип обраного катетера.

 

Види катетерів для судинного доступу в неонатології

  • Короткі периферичні катетери: показані для коротких курсів терапії, менше ніж 7 діб, з ліками, сумісними з периферичним доступом.
  • Епікутанні катетери: Згідно з літературою, яку можна переглянути, вони також відомі як неонатальні PICC (центральні катетери, що вводяться периферично), розміром до 2,7 Fr. Ці пристрої підходять для тривалої терапії, введення ліків з високою осмолярністю, парентерального харчування, а також для пацієнтів DIVA (Difficult Intravenous Access — складний внутрішньовенний доступ). Період терапії не повинен перевищувати 14 днів.
  • Міні-мідлайни: проміжний варіант для лікування помірної тривалості, що не вимагає центрального доступу. В основному частіше використовуються в педіатрії.
  • Пупкові катетери: використовуються виключно у новонароджених протягом перших 24–48 годин життя для негайного доступу та стабілізації.

Кожен із цих пристроїв має специфічні переваги та ризики, тому їх вибір має ґрунтуватися на попередній клінічній оцінці та чітко визначених інституційних протоколах. Для цього вже існують алгоритми, такі як неонатальний DAV Expert від GAVECeLT/GAVEPed.

 Рутинне впровадження ультразвукового обстеження на всіх етапах процедури судинного доступу рекомендується поточними доказами. Використання ультразвуку під час попередньої оцінки значно покращує точність діагностики та полегшує планування процедури, забезпечуючи правильний вибір місця введення та пристрою. Під час введення ультразвук підвищує рівень успіху, особливо при важкодоступних місцях або у пацієнтів високого ризику. Крім того, він є золотим стандартом для навігації кінчика катетера, дозволяючи знати, де знаходиться катетер у будь-який момент.

 Ультразвукове підтвердження після введення дозволяє забезпечити правильне розміщення катетера, усуваючи необхідність виконання рентгенографії грудної клітки, мінімізуючи вплив непотрібного випромінювання на немовля та знижуючи пов’язані витрати. Крім того, важливо відзначити, що це дозволить нам проводити послідовний контроль локалізації кінчика протягом усього терміну служби катетера.

 Вибір відповідного катетера для новонародженого пацієнта є складним процесом, який вимагає комплексної та об’єктивної оцінки, заснованої на оновлених доказах та чітко визначених інституційних протоколах. Систематичне використання перевірених інструментів, таких як ультразвукове дослідження, прийняття стандартизованих наборів та всебічний розгляд клінічних і терапевтичних факторів дозволяють вибрати найбільш підходящий пристрій, значно підвищуючи безпеку, ефективність та якість допомоги серед неонатальної популяції.

Автор статті: : Пау Лопес Гвардіола

Посилання на оригінал статті: https://campusvygon.com/es/cual-es-el-cateter-mas-adecuado-para-el-paciente-neonatal/